arrow_back
MaksymSavchenko

Ігор Гармаш: «Стратегічне завдання «Арт-Простору» – культурний фронт уздовж лінії розмежування»

Ігор Гармаш: «Стратегічне завдання «Арт-Простору» – культурний фронт уздовж лінії розмежування»

“Запорізька книжкова толока”, без перебільшення, захід завдяки якому про Запоріжжя говорила вся Україна. “Толока” показала, що наше місто не просто агломерація заводів, а місце де люди хочуть розвиватися, хочуть чути передові думки та бачити українську літературну еліту. За роки існування фестивалю, він зміг не просто наростити потужності – Толока вийшла за межі Запоріжжя. Організатори почали проводити толоки і у інших містах. Книжкові фестивалі уже відбулися у Маріуполі та Слов’янську, а на черзі Сєвєродонецьк – там толока пройде 25-26 серпня.

Actual.Today поговорив з Ігорем Гармашем – директором «Арт-Простору», який організовує толоки:

  • про різниці між фестивалями у різних містах;
  • як обираються міста для проведення Толоки;
  • чому Сєвєродонецьк схожий на Енергодар;
  • чому міська влада Запоріжжя «поводиться по дурному».

 

“Книжкова толока” всіма сприймалася як запорізький фестиваль, але останніми роками вона активно поширюється – уже був Маріуполь та Слов’янськ, а тепер Сєвєродонецьк. Чому саме це місто було обране черговим для проведення Книжкової толоки?

Місто ми обрали не випадково – стратегічним завданням «Арт-Простору» є вибудова культурного фронту уздовж лінії розмежування. Уже були проведені заходи у Маріуполі та Слов’янську, а тепер на черзі Сєвєродонецьк. Ми цілком свідомо вибудовуємо географічні точки опору. Власне, шукаємо місця, де могли б розвиватися культурні осередки під певним брендом.

“Сєвєродонецьк – досить молоде місто, воно навіть десь схоже на Енергодар”

Кожне місто – це певні особливості, традиції та люди. І, певно, толоки теж різні. Чим, на вашу думку, буде відрізнятися сєвєродонецька толока від запорізької ти маріупольської?

Усі фестивалі кардинально відрізняються – ми принципово не робимо клонування запорізької “Толоки”. Кожен захід повинен мати місцеві особливості. У Слов’янську був серйозний культурний бекграунд. Там серйозно прозвучала тема ромів та прав людини. Сєвєродонецьк – досить молоде місто, воно навіть десь схоже на Енергодар. Тут стоїть питання укорінення власне української культури, бо це місто – крайня точка близькості до «руской» культури.

Важливою складовою фестивалів є письменники. Вони везуть на толоки свій продукт, свої думки. І, зрозуміло, що когось аудиторія чекає більше, а когось менше. Як гадаєте, кого чекають мешканці Сєвародонецька?

Відповісти на це питання зараз дуже важко, навіть немає сенсу. У Маріуполі, Слов’янську та Сєверодонецьку ми запускаємо стартап – робимо “Толоку” та передаємо її у руки місцевої команди. Задача стоїть сформувати місцеву команду, яка зможе далі проводити захід самотужки, а ми уже будемо у статусі куратора. У перший рік проведення немає конкретних завдань ні команді, ні видавцям, ні письменникам. Їм пропонується познайомитися між собою, поспілкуватися та відрефлексувати. І уже у наступні роки формувати фестиваль на основі того, на які імена прозвучала більша реакція.

Продовжуючи розмову про команду – судячи із Фейсбук-сторінки, основний актив зараз – волонтери зі Слов’янська. Хто проявляє більшу активність – приїжджі чи все ж місцеві?

Коли ми поїхали в Маріуполь, значна частина волонтерів «підтяглася» із Запоріжжя. До Слов’янська приїхали не тільки запоріжани, а маріупольські команди. У Сєвєродонецьку чекаємо команди із усіх трьох міст. Місцева команда, безумовно, формується, але є гіпервмотивовані люди з попередніх фестивалів, яким просто цікаво. Це підтверджує тезу, що варто перезнайомити людей між собою і вони будуть їздити на всі фестивалі. У жовтні у Запоріжжі ми проведемо зустріч усіх команд усіх “Толок” щоб вони могли познайомитися та вирішити як будуть взаємодіяти далі та розвивати мережу.

А що стосується відвідувачів – скільки гостей їдуть на фестивалі у інші міста? Чи багато буде у Сєвєродонецьку людей із Запоріжжя, Маріуполя та Слов’янська?

Це складно і спрогнозувати, і потім назвати якісь цифру – людей же не перевіряють за паспортом, адже фестиваль відкритий для всіх та доступ вільний. Однак ми проводимо анкетування 10% відвідувачів і виходячи з його результатів можна говорити, що відсоток немісцевих гостей зростає з року в рік. До фестивалю долучаються люди з усієї України, але якусь більш конкретну статистику надати неможна.

“Якщо у Запоріжжі проводиться брендовий, іміджевий та крутий захід, виглядає по-дурному, якщо місцева влада не бере у цьому участі”

У жовтні у Запоріжжі уже традиційно пройде “Книжкова толока”. Вона відбудеться як раніше – за спонсорської та волонтерської допомоги чи до організації долучиться міська влада? Яка ситуація з петицією про підтримку Толоки?

Петиція була розглянута на сесії міськради і було прийнято рішення про підтримку, але це просто заява про підтримку – за нею, поки, немає більш конкретних рішень. Ми перебуваємо у стадії переговорів з місцевою владою щодо кількості коштів, способу їх використання. Думаю, це питання готується до розгляду на серпневій сесії міськради. Прогнозувати яке рішення буде прийнято – не беруся. Факт переговорів є. Як розумію, є й бажання міськради долучитися – ми абсолютно не проти партнерської підтримки.

До цього часу ми не взяли з бюджету жодної копійки. Участь Запорізької міської ради фінансово – це скоріше момент іміджу, ніж необхідності для нас. Гроші на фестивалі є. Для нас мова йде про елементарну співпрацю та логіку – якщо у Запоріжжі проводиться брендовий, іміджевий та крутий захід, виглядає по-дурному, якщо місцева влада не бере у цьому участі.

 

Фото: Фейсбук-сторінка Сєвєродонецької книжкової толоки

 

Комментарии

Добавить комментарий