arrow_back
MaksymSavchenko

Кредит на дороги, саміт Україна-ЄС та умовний термін за напад на ветерана – підсумки понеділка, 9 липня

Кредит на дороги, саміт Україна-ЄС та умовний термін за напад на ветерана – підсумки понеділка, 9 липня

9 липня відзначилося для країни низкою важливих подій. Серед них: судові процеси, пов’язані з олігархом Фірташем, саміт Україна-ЄС, а також нові деталі трагедії на Рівненському полігоні. Ці та інші найважливіші події понеділка далі, у підбірці Actual Today.

Саміт Україна-ЄС

9 липня у Брюселі стартував черговий саміт Україна-ЄС. Цьогорічна зустріч стала ювілейною – двадцятою. Взяли участь у саміті президент України Петро Порошенко, президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Про це повідомляє «Громадське».

Президент України заявив, що Україна на саміті зробить «усе можливе».

Серед українських питань, розглянутих на саміті, основними стали прогрес реформ та подальша співпраця України з ЄС.

Крім того, європейські партнери відзначили прогрес у реформуванні країни, зокрема, ухвалення закону про Антикорупційний суд.

Ухвалення цього закону передбачало надання Україні допомоги у розмірі 1 млрд. євро. Рішення про надання коштів вступило в силу також 9 липня.

Трагедія на полігоні

Вибух міномету «Молот», через який загинули троє та були травмовані ще дев’ятеро бійців на Рівненському полігоні міг статися через подвійне зарядження. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на пост Головного військового прокурора Анатолія Матіоса у Фейсбук.

“На думку слідства, міномети працювали без запобіжників, що спричинило змогу подвійного заряджання”, – написав Матіос.

“Вибух відбувся відразу після чергового заряджання. Характер та обставини розриву міномету також на це вказують”, – пояснив він.

Також повідомляється про факти службової недбалості: відстань між мінометами – 8 метрів, замість передбачених вимогами 20, глибина окопів також не відповідала нормативам.

У той же час прокурор зазначає, що показання, які дають військові кардинально різняться: не вдається точно встановити – чи був зроблений перший постріл з міномета, чи вибух стався, бо він був заряджений.

Наразі всі речові докази, за словами Матіоса, (залишки та осколки міномета та міни) вилучені.

Детальні висновки дасть відповідна експертиза, дозвіл на яку мають отримати в суді.

Суд відібрав завод у олігарха та повернув державі

Господарський суд Запорізької області задовольнив позов керівника САП Назара Холодницького та повернув «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у власність держави. Про це пише «Українська правда», посилаючись на прес-службу САП.

“Рішення передбачає розірвання договору про заснування ТОВ “ЗТМК” №85 від 22.02.2013, укладений Фондом державного майна України та компанією “Толексіс Трейдинг Лімітед” в повному обсязі”, – повідомляють у спеціалізованій прокуратурі.

Своїм рішенням суд скасував перетворення державного підприємства «ЗТМК» на товариство з обмеженою відповідальністю, яке відбулося у 2013 році під приводом залучення інвестицій.

Договір про заснування уклали з переможцем конкурсу ФДМУ  – офшорною компанією Tolexis Trading Limited (Кіпр), яка входить до групи компаній DF Group, підконтрольній бізнесмену Дмитру Фірташу.

Фонд держмайна передав до капіталу товариства цілісний майновий комплекс комбінату, що раніше перебував в управлінні ДП “ЗТМК”.

Частка держави в ТОВ склала 51% (контрольний пакет), 49 % компанії належали бізнесмену Дмитру Фірташу (через кіпрську компанію “Tolexis Trading Ltd”).

Фактично склалася ситуація, за якої підприємство належало наближеному до інвестора менеджменту, який, до того ж, розтратив кошти, які були виділені на модернізацію на погашення штучно створених боргів.

75 мільйонів євро на українські дороги

9 липня було підписано угоду, згідно якої Україна отримала 75 мільйонів євро кредиту від Європейського інвестиційного банку на поліпшення безпеки на міських дорогах. Про це повідомляє «Громадське».

Угоду підписали голова Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вазіл Гудак та віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Підписали угоду на саміті Україна-ЄС.

Кошти мають бути використані на покрашення безпеки на дрогах п’яти міст: Дніпра, Харкова, Львова, Києва та Одеси. Реалізовувати проект має Міністерство інфраструктури України, однак, безпосередньо, розділенням коштів будуть займатися органи місцевої влади.

«Кредит банку допоможе зробити найбільші українські міста безпечнішими та комфортнішими для життя, завдяки покращенню міського простору, а також дорожньої та транспортної систем. У такий спосіб ці міста стануть більш привабливими для своїх жителів, відвідувачів та бізнесу, водночас, сприяючи економічному зростанню», — повідомив віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак.

Кошти мають бути використані на покращення дорожніх розв’язок та інфраструктури, а також на ремонт найбільш критичних ділянок доріг.

Умовний термін для нападниці на кіборга

Три роки умовного терміну отримала Катерина Лапінська – учасниця групи, яка напала на ветерана АТО Дмитра Іващенка (Вербича) в Києві. Таке рішення ухвалив Подільський районний суд Києва, повідомляє «Українська правда» з посиланням на судовий реєстр.

«Крім того, була врахована думка потерпілого та його представника, які надали згоду щодо укладання такої угоди, та у подальшому підтвердили свою позицію у судовому засіданні як стосовно кваліфікації злочину так і визначеного покарання у виді трьох років позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік», – заявила прес-секретар прокуратури Києва Надія Максимець.

Мирова угода була досягнута, оскільки підозрювана беззастережно та у повному обсязі визнала обвинувачення в інкримінованому злочині, який відноситься до категорії середньої тяжкості, та погодилась понести за його вчинення покарання – пояснюють у прокуратурі.

Лапінську визнали винною за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство, вчинене групою осіб) і призначив їй покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

Однак від відбування призначеного покарання Лапінську суд звільнив і встановив випробувальний термін в 1 рік.

8 випадків порушення режиму тиші

Впродовж 9 липня, у проміжку з 7 ранку до 18 години вечора терористи 8 разів порушили режим тиші. Про це пише видання «Цензор.нет» посилаючись на прес-центр ООС.

«Російські окупаційні війська 8 разів відкривали вогонь на Світлодарському, Донецькому і Маріупольському напрямках із застосуванням озброєння БМП, гранатометів, крупнокаліберних кулеметів і стрілецької зброї по позиціях Об’єднаних сил у районах населених пунктів Світлодарськ, Авдіївка, Невельське, Новотроїцьке, Лебединське і Водяне», – йдеться у повідомленні штабу.

Також зазначається, що втрат серед українських військових немає.

Кількість членів ЦВК, можливо, збільшать

Депутати хочуть законодавчо збільшити кількість членів ЦВК для того, аби 14 запропонованих кандидатів, котрі мають замінити існуючий склад, одразу  отримали посади. Таку заяву зробив Спікер Верховної Ради Андрій Парубій на брифінгу 9 липня. Про це повідомляє «Українська правда».

“Одна з пропозицій, яка звучала, стосується того, щоб у законі про Центральну виборчу комісію змінити кількісний склад ЦВК. Таким чином ми зможемо розглядати в залі всі пропозиції, які подані фракціями і президентом без дилеми 14 і 13, а фактично голосуючи за ту кількість кандидатів, що може бути передбачена законом”, – розповів Парубій.

“І відповідно з’являється квота для 14 кандидатів. Тобто, для усіх тих кандидатів, які були подані президентом у Верховну Раду”, – додав він.

Спікер парламенту розповів, що наразі з цього приводу йдуть дискусії.

Однак, хто саме вносить такі пропозиції Спікер не уточнив.

Власне запропонованими кандидатами є: Алла Басалаєва (“Відродження”), Наталія Бернацька (Народний фронт); Михайло Вербенський (БПП), Андрій Євстігнєєв (“Батьківщина”), Ірина Єфремова (“Народний фронт”), Ольга Желтова (БПП), Олег Конопольський (БПП), Світлана Кустова (БПП), Ольга Лотюк (БПП), Віталій Плукар (БПП), Євген Радченко (“Самопоміч”), Тетяна Сліпачук (“Воля народу”), Леонтій Шипілов (НФ), Тетяна Юзькова (“Радикальна партія Ляшка”).

Вперше не поїдемо на дитяче Євробачення

Через масштабне недофінансування суспільного мовника він не зможе покрити витрати на необхідні для участі українського представника у дитячому Євробаченні, повідомляє «Цензор.нет» з посиланням на прес-службу НСТУ.

«Участь в Дитячому Євробаченні передбачає значні витрати телерадіокомпанії на проведення відбіркового етапу, а також обов’язковий внесок у Європейський мовний союз за участь у конкурсі. Цього року НСТУ вперше не має фінансової можливості здійснити витрати на проведення відбіркових турів, сплатити внесок, і здійснити всі обов’язкові виплати», – йдеться в повідомленні.

У 2018 році на фінансування НСТУ передбачено тільки 776 млн грн. – це вдвічі менше суми, гарантованої Законом України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”, де йдеться , що бюджет НСТУ має становити 0,2% видатків загального фонду держбюджету за попередній рік, тобто 1,54 млрд грн.

Журналістам хочуть обмежити пересування Радою

Комітет з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради пропонує створити у парламенті прес-центр для журналістів, водночас обмеживши їм доступ до кулуарів на першому й другому поверхах. Про це пише «Українська правда», посилаючись на опубліковане 9 липня рішення комітету.

Рішення є відповіддю на лист прес-служби Апарату парламенту, щодо впорядкування роботи журналістів і технічних працівників ЗМІ, акредитованих при Верховній Раді.

У повідомленні комітету йдеться, що є декілька ініціатив, зокрема, і про те, щоб напрацювати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів, які визначають порядок доступу до відкритих пленарних засідань.

Пропонується прописати, що доступ на перший і другий поверхи кулуарів ВР матимуть народні депутати та «інші відвідувачі – представники органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, іноземних громадян та громадян України, допуск яких здійснюється за службовими посвідченнями, тимчасовими та гостьовими квитками».

Також у парламенті заговорили про “встановлення нових більш чітких критеріїв” для позбавлення акредитації журналістів і технічних працівників засобів масової інформації.

Перемога українського шоколаду

«Московская шоколадная мануфактура», яка вкрала логотип у «Львівської майстерні шоколаду» вирішила змінити товарний знак після звинувачення власників українського бренду. Про це пише «Українська правда» з посиланням на Фейсбук російської компанії.

«Ми прийняли рішення найближчим часом внести зміни в свій логотип. Це чесно, і, незважаючи на наявні очевидні відмінності, цих відмінностей буде більше», – зазначили росіяни.

Водночас, фірма не вказала у пості львівських колег, а лише зазначила, що «є компанія, логотип якої дещо схожий на наш, але був розроблений раніше, як виявилося».

Як повідомлялося раніше, власник львівського бренду збирався судитися з росіянами.

Комментарии

Добавить комментарий