arrow_back
Inna Nagorna

Насколько законно переоборудование помещений в подъездах, подвалах и чердаках многоэтажек

Насколько законно переоборудование помещений в подъездах, подвалах и чердаках многоэтажек

В многоэтажках Запорожья все чаще можно наблюдать картину, когда жильцы захватывают подвалы, чердаки и подъездные ниши, приспосабливая их под свои нужды. Насколько это законно и что грозит тем, кто сделал себе в подъезде кладовую мы решили поинтересоваться у запорожского юриста Дмитрия Еренко.

Щодо самозахвату певних територій у під’їздах, для облаштування комор, то можу зазначити, що вказані дії є незаконними з огляду на наступні обставини:

Відповідно до ст 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення)

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 від 18.05.2005 N 80 Підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо)

Отже з огляду на викладене вбачається, що законодавством визначено, що сходові клітини та позаквартирні коридори є допоміжними приміщеннями.

Проаналізувавши розвиток відносин приватної власності в Україні, можна дійти висновку, що набуття права власності на квартиру до прийняття Закону Про приватизацію державного житлового фонду відбувалося на підставі Закону України “Про власність” від 7 лютого 1991 року N 697-XII  (зі змінами), який встановлював, що об’єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири (пункт 1 статті 13); наймач жилого приміщення в будинку державного житлового фонду та члени його сім’ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України; громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом (частини друга, третя статті 15). Тобто викуп визначався підставою набуття права власності на жилий будинок, квартиру.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання встановлено Законом Про приватизацію державного житлового фонду. Відповідно до його преамбули метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Таким чином, приватизація є підставою набуття права власності на об’єкти державного майна. (рішення конституційного суду України по справі № 1-22/2011).

Читайте также: Запорожскому горсовету вернули земельный участок стоимостью свыше 3 млн. грн.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону Про приватизацію державного житлового фонду суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у  квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон Про приватизацію державного житлового фонду врегульовує також відносини, пов’язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об’єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону Про приватизацію державного житлового фонду, стають об’єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом – свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним, забезпечується державою і захищається судом.

Відповідно до Конституції України  всі суб’єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін. (рішення КСУ по справі № 1-2/2004).

Більш того відповідно до п. 3.1.1.4 Про затвердження Правил утримання будинків та прибудинкових територій (НАКАЗ 17.05.2005 N 76 ) Розміщення у допоміжних приміщеннях побутових речей, обладнання, інвентарю та інших предметів не допускається. Входи на сходові клітки і горища, а також підходи до пожежного обладнання й інвентарю не повинні бути захаращеними

Враховуючи викладені норми чинного законодавства можна зробити висновок, що обладнання комор у під’їздах є незаконним та порушує не тільки права співвласників багатоквартирного будинку, а ще й норми поженої безпеки.При порушенні вищезазначених законів особу можливо притягнути до відповідальності зокрема Стаття 150 КУпАП (Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями) тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,стаття 175 КУпАП (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки)тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, Стаття 188-8 КУпАП (Невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку) тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до  пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень. Більш того співвласниками може бути реалізоване право на звернення до суду з вимогою про усунення порушеного права спільної власності де, зокрема, зазначити відшкодування матеріальних, а також і моральних витрат, спричинених вказаним захватом. До того ж відповідальність, зокрема, у деяких випадках передбачена і кримінальним кодексом ст 196 КК України (Необережне знищення або пошкодження майна) карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк., 270 КК України (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) карається штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Комментарии

Добавить комментарий