Рятівна «мінімалка», «вічний» ПДВ, податок на виведений капітал: про що у Запоріжжі говорила голова бюджетного та податкового комітету ВР Ніна Южаніна

22 березня у Запоріжжі відбулася зустріч представників бізнесу з головою комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною. Actual.Today вибрав декілька цікавих та важливих тез з виступу голови комітету про мінімальну заробітну плату, введення податку на виведений капітал та про те, що не вдалося змінити у системі контролю за бізнесом .

Про «мінімалку»

Усі дорікали підняттю мінімальної заробітної плати – його називали неринковим. 3,5 тисячі гривень вважали «неприйнятним» рівнем. Підвищення «мінімалки» – штучний крок у відповідь на відсутність адекватної реакції на зниження податків.

Раніше податкове навантаження на 1 гривню було більше однієї гривні – ЄСВ становило 40%. Довелося задіяти радикальні методи – знизити ставку до 22%. Були сподівання, що зниження ставки виведе з «тіні» величезний сектор економіки». Ми були надзвичайно здивовані пасивною реакцією на зниження податкової ставки – бізнес звик не довіряти владі.

Однак за рахунок підняття мінімалки вдалося зменшити дефіцит надходжень до пенсійного фонду, який з’явився після зниження ставки ЄСВ.

Про ПДВ

ПДВ не буде відмінений ніколи та ніким. Ми обрали шлях євроінтеграції і тому треба, як європейським країнам, запроваджувати механізми, які мінімалізують зловживання з ПДВ. Зміни спрямовані на руйнування схем, які були увесь час існування податку на додану вартість давалися дуже складно. У попередні роки мільярди гривень осідали на руках людей, які ніколи не займалися бізнесом. Раніше податок на додану вартість був найкорумпованішим у країні.

Через схеми з ПДВ бюджет недотримував колосальні кошти. Для боротьби з корупцією необхідно вносити зміни у законодавство, які унеможливлять протиправну діяльність. Одним з таких кроків було введення автоматичного впровадження ПДВ, однак новий порядок затверджували майже три роки.

Про касові апарати

В Україні можуть почати масово впроваджувати касові апарати.  Підприємці зауважують, що це дорого та незручно, скаржаться на вітчизняні касові апарати. Наразі розроблено систему та пропрацьовано із фахівцями механізм фіскалізації з гаджету.

У сфері касових апаратів надзвичайно багато посередників, які беруть за обслуговування 30-40 гривень на місяць. Це наче не багато, але у масштабах країни – колосальні цифри. З Цим треба було боротися. Виробники вітчизняних касових апаратів продавали 40% своєї продукції на експорт – вона повністю влаштовувала західних покупців. Ми досягли домовленості про зниження ціни для українського бізнесу після початку масових закупок.

Про податок на виведений капітал

За податок на виведений капітал «б’ємося» більше двох років.  Він усім зручний та прийнятний, але за нього не хочуть голосувати. Президент зареєстрував та визначив як невідкладний законопроект про податок на виведений капітал, але в сесійній залі не було голосів для включення його у порядок денний.

При введенні податку на виведений капітал можна розширити податкову базу інших зборів. Можливо закон вдасться прийняти між першим та другим туром виборів Президента. Треба щоб була можливість платникам та контролюючим органам до кардинальної зміни оподаткування. Такі кардинальні зміни найтяжче проходять у Раді – там не розуміють що для появи податкової культури бізнесу потрібна свобода.

Що не вдалося

Не вдалося врешті решт розібратися з правоохоронними органами: яка роль податкової міліції, хто може приймати участь у роботі митниці, чому там є СБУ, прокуратура та поліція.  Для якісних змін необхідно подолати менталітет багатьох «генералів» у Раді, які створювали податкову міліцію, працювали у СБУ і тепер мріють туди повернутися.

Внесені закони щодо позбавлення поліції та СБУ права втручатися у роботу з економічними злочинами та створення єдиного органу для розслідування подібних правопорушень не знаходять підтримки у депутатів.

У той же час податкова міліція почала працювати більш коректно та «акуратно», зауважень з боку бізнесу значно менше. Проте наразі є мета створити правоохоронний орган сформований за європейським досвідом. Він має функціонувати у форматі аналітичного центру, де будуть працювати з великими масивами інформації, які бізнес надаватиме самостійно. До платника податків приходитимуть тільки за умови зібраних достовірних доказів.