У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася виставка робіт, присвячена 200-річчю Айвазовского

Варті уваги олійні і акварельні твори його сучасників – Лева Лагоріо, Олексія Боголюбова, Івана Вельца, Руфіма Судковського, а також акварельні роботи художника Володимира Кіркевича.

За словами куратора виставки Людмили Травень, Іван Костянтинович Айвазовський (1817-1900) – кримський вірменин із галицькім корінням, народився у Феодосії. З дитинства виявляв великі успіхи у малюванні, закінчив Петербурзьку Академію мистецтв (1833). Спілкувався з визначними діячами того часу – Пушкіним, Гоголем, Глінкою, Брюловим.

Протягом шести років проходив стажування в Італії, відвідав Францію, Англію, Голландію, де вдосконалював свою майстерність. Написав відомі роботи «Вид Леандровой вежі в Константинополі» , «Бухта Золотий ріг», та інші. За художником швидко закріпилася слава першого мариніста. Повернувся академіком Римської, Паризької, Амстердамської академій, а потім це високе звання йому присвоїли і на Батьківщині.

Айвазовський починав свій творчий шлях у той час, коли у мистецтві поширювався романтичний напрям. Особливо його приваблювала тема нескореності людини перед стихією («Дев’ятий вал», «Серед хвиль», «Канонерка у морі». Талановитий живописець йшов у мистецтві своїм шляхом, мав безмірно сміливу фантазію і абсолютно зорову пам’ять.

Протягом життя створив майже 6000 полотен, при цьому охоче допомагав художникам-початківцям та надавав свою майстерню всім, хто прагнув займатися мистецтвом.

Першим його учнем став Лев Лагоріо (1827-1905), родом із Феодосії. Він обрав мариністичний живопис та залишився вірним йому все життя. Можливо, мотив «Морського пейзажу» (1896), яка є у оригіналі в нашому музеї, навіяний враженнями від північної природи. Ефектне освітлення, місячна доріжка, корабель, що уходить та кличе за собою, таїнство ночі – все це данина романтичному напрямку в живопису.

Найвідоміший морський баталіст – Олексій Боголюбов (1824-1896) представлений на виставці двома творами. В творчості майстра, який створив біля 3000 картин та етюдів, відчутні художні пошуки тогочасного західноєвропейського живопису. В його шедеврі «Морський бій» (1859) – стихія на небі, боротьба вітру з морем, бій кораблів. Віртуозним пензлем передані щільність, важкість, прозорість смарагдово-синіх хвиль з білою піною, потоки світла, що прорвалися крізь темно-сині хмари і вітрильники – красиве творіння рук людських.

На експозиції представлені по одній роботі художників Івана Вельца (1866-1926) та Руфіма Судковського (1850-1885). Після закінчення Петербурзької Академії мистецтв кожен з них відбувся як самобутня творча особистість. Полотно «У порту» Судковський створив у рідному Очакові. На глиняних схилах він наважився писати сплеск хвиль з натури.

Не менш цікаві твори художника-акварелиста Володимира Кіркевича, який протягом 20 років прожив у Криму, працюючі інженером-гідротехніком, а пізніше отримав вищу художню освіту. В останні роки життя, маючи життєлюбну і невгамовну вдачу, весь свій час присвячував улюбленій справі. З альбомом і пензлем багато подорожував по Україні, Білорусі. І завжди малював своє улюблене море і дарував людям. Більше тисячі акварелей –професійних і життєстверджуючих, зберігаються у фондах більш ніж 200 музеїв у всьому світі.

– Приїзд Володимира Михайловича у липні 2013 року в Запорізький обласний художній музей став приємною несподіванкою, – згадує Антоніна Білявська, куратор виставки, присвяченої творчості Кіркевича. – Художник передав в дар 14 своїх акварелей – види Криму і Карпат. Є чудова акварельна робота, зроблена у нашому місті, – «Перший сніг у Запоріжжі» (1998). Талановитий живописець часто повторював, що «у своїх невеликих роботах я хочу відобразити різноманітну красу природи, щоб люди ще сильніше перейнялися любов’ю до неї, зрозуміли, як важливо її зберегти».

Перед відвідувачами постає море в різні пори року і доби, безтурботне або розбурхане, нескінченне в своєму різноманітті. Одним словом, виставка творів Айвазовського та сучасників представляє прекрасну живописну поему про дивовижну красу південної природи.