Перемоги замість зрад? Запорізький експерт – про те, як і чому децентралізація йде до успіху

Від редакції. Тема децентралізації в Україні є (власне, і будь-яка тема реформ) політизованою і насиченою маніпуляціями: влада зацікавлена у якнайкращих оцінках всередині країни та ззовні, опозиція каже ледь не про знищення села, державного управління, освітньої та медичної систем. Якою ж є децентралізація насправді, за об’єктивними даними, «мовою цифр»? Продовжуємо вивчати різні думки та погляди на питання.

Радник з децентралізаціі Запорізького Центру розвитку місцевого самоврядування, кандидат соціологічних наук Аскад Ашурбеков в статті для Actual.Today пояснює, як змінюється країна через реформу децентралізації, як реагує на зміни та що маємо робити далі:

Реформа децентралізації є без перебільшення однією з найбільш успішних та системних реформ в новітній історії нашої держави. Після чотирьох років її реалізації є не тільки суттєві досягнення в зміні структури державної та місцевої влади, а й конкретні вимірювані показники покращення якості життя українців. Безліч матеріалів присвячено досягненням реформи, а підтвердженням їх є велика кількість історій успіху об’єднаних громад.

Проте, слід приділити увагу системним змінам в якості менеджменту на місцевому рівні, які обумовлюють реальні послідовні трансформації та перехід до «сталого розвитку» територіальних громад. В цьому контексті ключовою є перехід до концепції Good Governance або «Належне врядування». Фактично цей підхід є еталонним з точки зору якісного управляння орієнтованого на людей.

У Програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй «Публічне врядування та сталий розвиток людських ресурсів» (UNDP «Governance and Sustainable Human Development») 1997 р. сформульовані керівні принципи Good Governance, які, з невеликими варіаціями, зберігають своє значення й по сьогодні.

1. Участь (Participation) – усі громадяни мають право голосу при прийнятті рішень (прямо або через інститути, що представляють їхні інтереси).
2. Орієнтованість на консенсус (Consensus orientation) – дотримання балансу інтересів для досягнення широкого суспільного консенсусу.
3. Стратегічне бачення (Strategic vision) – лідери та громадськість мають широку і довгострокову перспективу щодо втілення принципів Good Governance і людського розвитку. Це також передбачає врахування історичної, культурної і соціальної складових, які впливають на означену перспективу.
4. Реагування (Responsiveness) – діяльність владних інститутів спрямована на задоволення потреб громадян.
5. Ефективність і результативність (Effectiveness and Efficiency) – максимально ефективне використання ресурсів для задоволення потреб громадян.
6. Підзвітність (Accountability) – процеси прийняття рішень в уряді, приватному секторі та організаціях громадянського суспільства є підзвітними громадськості та споживачам публічних послуг.
7. Прозорість (Transparency) – полягає у вільному поширенні та доступі до суспільно вагомої інформації про діяльність владних установ.
8. Справедливість (Equity) – всі громадяни мають однакові можливості поліпшити умови свого життя.
9. Влада закону (Rule of law) – правова система має бути справедливою та неупередженою, особливо відносно прав людини.

При цьому, серед передумов на яких заснована концепція Good Governance, можна виділити такі:

• Єдність всієї системи державного управління і влади;
• Орієнтація на соціальну ефективність держави;
• Партнерство з інститутами громадянського суспільства та бізнесом;
• Відкритість і прозорість державної влади;
• Активне використання інновацій та сучасних технологій.

В науковій площині та публічній дискусії обговорюється ряд робіт стосовно взаємозв’язку реформи децентралізації та впровадження Good Governance, проте вони, як правило, носять рамковий та теоретичний характер, в більшій мірі обумовлюючи вектор руху місцевого менеджменту. Сьогодні ж, після 4 років впровадження реформи децентралізації та суміжних секторальних реформ, ми маємо можливість проаналізувати в якій мірі децентралізація стала каталізатором переходу адміністративних підходів управляння до «належного врядування».

Фактично, серед вимірюваних показників доцільно взяти результати в секторальних реформах та наданні публічних послуг, а також відношення населення до результатів реформи.

1. Адміністративні послуги.

Створення масштабної мережі Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) по всій країні. Вже сьогодні їх 775, при цьому в об’єднаних територіальних громадах – 123. Послуги стали ближчими до людей, а їх якість практично однаковою як для отримувача/користувача/клієнта в обласному центрі так і в найменшій ОТГ. Очікується, що 2019 рік стане взагалі для цього напрямку одним з найпродуктивніших. Вже сьогодні за підтримки міжнародної допомоги планується створення декількох сотень нових ЦНАПів в ОТГ.

2. Економічне зростання.

Зростання фінансових показників бюджетів ОТГ як базового ресурсу для «Належного врядування» є показовою рисою ефективності реформи децентралізації.

За даними експертів Групи фінансового моніторингу Центрального офісу реформ при Мінрегіоні за підсумками І півріччя 2018 року до місцевих бюджетів 665 ОТГ надійшло 9,0 млрд грн, що у 2,3 рази більше від надходжень, отриманих ОТГ у І-му півріччі 2017 року. Із розрахунку на одного мешканця, громади отримали 1613 грн, що більше від аналогічного періоду минулого року на 906,8 грн (у 2,3 рази).

3. Освіта й медицина.

Це Ключові послуги, що впливають на якість життя населення, та є індикаторами якості управління і реальних змін в житі країни. В 2018 році виділено 2,9 млрд. гривень на будівництво закладів первинної меддопомоги. Формується загальнодержавна мережа цих закладів, що фактично «підтягує» сільську медицину до рівня міст. У 14 областях країни вже затверджені госпітальні округи.

Ще більш інтенсивні зміни відбуваються в освіті: формування опорних шкіл та освітньо-культурних округів, посилення матеріальної бази закладів освіти, придбання шкільних автобусів. Ці кроки сьогодні здатні вивести «сільську школу» з кризи, адже результати загально національного оцінювання чітко показують прірву між результатами учнів міських та сільських освітніх закладів. Тільки за 2018 рік створено 748 опорних шкіл, закуплено 1242 нових шкільних автобуси, окремо слід виділити створення 1123 класів з інклюзивним навчанням у опорних школах та їх філіях.

4. Електронне врядування та участь населення в прийняті рішень.

Окремо слід виділити масову появу бюджетів участі в ОТГ, використання електронних сервісів в громадах, написання стратегій розвитку з широким залученням громадськості, сплеск формування громадських та молодіжних організацій. За результатами загальноукраїнського дослідження Центру розвитку інновацій рада презентувати “Публічні послуги та електронні сервіси для жителів ОТГ: приклади, посилання, статистика” в 619 из 705 громад на момент проведення аналізу мали свої офіційні інтернет-сайти. 82% веб-сайтів ОТГ мають посилання для доступу до електронних сервісів. В 23 громадах з 619 є посилання на громадський бюджет з можливістю електронного голосування.

Ці показники в рази кращі, аніж ситуація з просування електронного врядування на необ’єднаних територіях. Владав громадах стає більш відкритою та прозорою, а населенню надається більше можливостей приймати реальну участь у змінах на своїй території.

5. Відношення населення до змін в країні в умовах децентралізації.

Відношення населення – фактично є індикатором якості державного та місцевого менеджменту. За даними дослідження КМІС за підсумками 2017 року (на даний час очікується проведення дослідження за підсумками 2018 року) 43% мешканців громад відчули позитивні зміни від збільшення бюджетів громад на противагу 5,7% які зазначили, що стало гірше. При цьому, ключові зміни відзначаються в покращені соціальної інфраструктури та благоустрою. 63% населення громад очікують поліпшення якості та доступності послуг. 28% вважають, що якість послуг стала кращою, ще 56% відзначили, що якість залишилася без змін. Фактично результати дослідження підсумовують всі ті якісні та кількісні зміни, що відбуваються на місцевому рівні.

Звісно, що вищезгадані трансформаційні процеси не є тотальними , і ми досі можемо спостерігати класичні проблеми в управлінні, але вже зараз ми бачимо що децентралізація дала потужний старт до змін та сталого переходу до концепції «належного врядування».