arrow_back
MaksymSavchenko

Urban Talk Юліана Чаплінського у Запоріжжі: «Дитячий майданчик, що нагадує вольєр, одиноке деревце та смітники. Це – реальність міст України»

Urban Talk Юліана Чаплінського у Запоріжжі: «Дитячий майданчик, що нагадує вольєр, одиноке деревце та смітники. Це – реальність міст України»

Аctual. Тoday продовжує публікувати головні тези з виступів львівських посадовців на Urban Talks. 

У сьогоднішньому тексті читайте про важливість політики конкурсі у формуванні сучасного образу міста, чому державні норми будівництва спонукають появу «вольєрів», а також чому генеральний план міста це – радянський атавізм та чому приватні інвестори також мають будувати за проектами, які обираються на конкурсі.

Про це розповідає Юліан Чаплінський – головний архітектор Львова, начальник управління архітектури.

“Зараз будується дуже багато дійсно поганої, неякісної архітектури”

Про конкурси в архітектурі

Зараз будується дуже багато дійсно поганої, неякісної архітектури. Це пов’язано з багатьма причинами: відсутність грошей в економіці, відсутністю архітектурної школи, розірвані традиції, війни, фінансові кризи і так далі.

Ми пішли шляхом, яким пішла Америка після великої депресії. Архітектори депресії не мали роботи і були вимушені йти класти плитку, працювати просторобочими. Вибух архітектури в Америці стався завдяки політиці конкурсів.

В Україні, насправді, з 2000-них років існує закон про архітектурні конкурси. Однак його не застосовують і це відбувається часто-густо через політику.

Мені подзвонив колега з Дніпра і каже: «У нас є пам’ятник архітектури – філармонія. Губернатор хоче її реконструювати». Я його попросив зробити конкурс, однак отримав відмову, бо конкурс то довго, нічого не буде, а гроші освоїти треба. Це типова політика в Україні яка приводить до дуже тяжких наслідків та згуби для середовища, для вулиць наших міст.

“За три роки вдалося зробити кільканадцять вдалих  проектів завдяки тому, що переконали приватних інвесторів провести конкурс”

Про вдалі проекти

За три роки вдалося зробити кільканадцять вдалих  проектів завдяки тому, що переконали приватних інвесторів провести конкурс. Один з них хотів будувати паркінг, ми вмовили інвестора провети конкурс на проект споруди. Завдяки цьому з’явиться цікава споруда у якій буде і паркінг, і конференц-сервіс, і пішохідна вулиця, і офіс. Проект пройшов затвердження, будівництво почнеться у наступному році.

Також ми проводимо міські конкурси на проекти які будуть реалізовуватися за бюджетні кошти. Одним з них є конкурс на проект міського архіву. Всі звикли, що приміщення такого типу – бетонні неприступні «дзоти». Недоступні та брутальні.

Конкурс виграв київський архітекор, який запропонував підняти чотири поверхи споруди та розмістити їх над скляним простором, де зможуть збиратися громадяни. Там буде розміщена медіатека та умови для ознайомлення з матеріалами архіву.

Ще один бюджетний конкурс – палац спорту для усіх ігрових видів спорту серед іншого архітектор, який його виграв, запропонував зробити похилий дах. Взимку його будуть використовувати як лижну трасу – це нас просто підкорило!

“Виявилося, що на квартири є надзвичайно великий попит. Багато людей жили по дві-три сім’ї у одній квартирі”

Про ДБН та історичні будівлі

Виявилося, що на квартири є надзвичайно великий попит. Багато людей жили по дві-три сім’ї у одній квартирі. Ми вимагаємо від інвесторів  не будувати за ДБН (Державні будівельні норми – ред.) – будинок та асфальтована площа довкола нього, вся запаркована автівками. За таких умов лишається мінімальна площа для життя – дитячий майданчик, що нагадує вольєр, одиноке деревце та смітники. Це – реальність міст України. Ми вирішили що будемо ламати таку парадигму. Нові будинки, які так само мають високу щільність забудови, але у них пішохідні двори. І це не про дизайн чи архітектуру – це про безпеку. Батьки можуть бути певні, що їх дитину не переїде машина!

Також у Львові відновлюються історичні об’єкти. У місті є так звана фабрика повидла, будівля у якій ще в 19 столітті виробляли повидло, а в радянський період робили алкоголь. Її викупив австрієць і хоче створити там галерею.

Також на одній з конференцій з’явилася пропозиція побудувати інтелектуальний хаб, який би служив містком між студентами та роботодавцями. У великих фірм там мали б бути представництва, також це місце мало б дати поштовх створенню ІТ стартапів. Це мала бути дуже харизматична споруда і було вирішено, що ідеально для цього ходить трамвайне депо – воно знаходиться на практично однаковій відстані від трьох університетів у пішохідній доступності.

“… генеральні плани, які є атавізмами радянського періоду абсолютно не працюють”

Про неформальне планування

Найголовніше, з чим зараз працюємо це урбаністика. Ми співпрацюємо з архітекторами та фахівцями європейських країн і зрозуміли, що генеральні плани, які є атавізмами радянського періоду абсолютно не працюють.

У Європі з’явилося поняття «неформальне планування». Мається на увазі, що збираються різні професійні та зацікавлені кола та створюють загальну концепцію. Потім всі ці речі описуються у простих та зрозумілих формах. Усі найбагатші міста мають свої концепції розвитку, ми їх вивчали і зрозуміли, що у нас теж є багато перспектив щоб зробити концепцію просторового розвитку.

Вона лежить на трьох китах:

  1. Структура місця – це правила розвитку території, цінності, якими керуємося
  2. . Сталий розвиток – це значить, що незалежно від змін у керівництві міста залишаються цінності важливі для усіх людей: мобільність, безпека, транспорт.
  3. Центр метрополії – часто є конфлікт між міським головою і головою ОДА. Складається враження, що місто живе у вакуумі. Між ними має бути сенергія

У наступній публікації Urban Talks Олександр Москаленко – заступник міського голови з питань розвитку про бренд міста, стартапи та важливість трансформації бібліотек у громадські центри.

Тут ви можете прочитати, що сказав міський голова Львова щодо потенціалу Запоріжжя, розвитку ІТ-сфери у нашому місті, а також чому промисловий туризм перспективний.

А тут Олександр Кобзарев розповідав про стратегію розвитку міста, головні вимоги до неї та перші результати системного розвитку міста та окремих сфер життя.

 

Фото: “Львівська міська рада”

Комментарии

Добавить комментарий