arrow_back
Robik

Пережив ракетну атаку та сто днів провів в укритті. Підприємець з Запоріжжя залишився жити в будинку після вибуху

Пережив ракетну атаку та сто днів провів в укритті. Підприємець з Запоріжжя залишився  жити в будинку після вибуху

Запорізький підприємець Едуард Провіз з родиною живе у квартирі на другому поверсі четвертого підʼїзду будинку-кварталу на пр. Соборному, 151.

Російська ракета, що поцілила в центральний квартал міста в жовтні 2022 року, зруйнувала десятки квартир та системи життєдіяльності будинку. Епіцентр удару прийшовся на сусідній підʼїзд за кілька метрів від секції, де мешкає чоловік.

Я після вибухів вискочив на вулицю з фонариком. І коли стояв у своєму дворі –  я зрозумів все. Крики, стогін, я це чув. Рятувальники ще добу розбирали завали, – згадує Едуард.

Едуард каже: найболючішим було усвідомлення, що загинули люди, яких знав особисто: сусіди, з якими щодня вітався, спілкувався, яким допомагав. Вже за декілька днів після трагедії чоловік вивіз родину з міста. А сам – фактично переїхав в укриття, де провів 100 ночей. Власники квартир  «пораненого» кварталу тоді так само, як і Едуард, залишилися ночувати у сховищі. Люди обʼєдналися, згадує чоловік.

У довгі вихідні ми грали там в ігри, готували їжу, святкували дні народження. Спілкування врятувало нас тоді. Якщо б його не було – можна було б з’їхати з глузду. Але ранками, коли з укриття виходив, бачив – на весь будинок горіло світло лише у 2-3 квартирах. Дуже неприємні відчуття були, – ділиться чоловік.

#image_title
#image_title
#image_title

Частина мешканців кварталу покинули власні домівки. Масштаби пошкоджень та ризики, не залишили шансів на нормальне життя в квартирах, розповідає Едуард Провіз. Через вибухову хвилю та потужність удару в секції, де мешкав чоловік із родиною,  понівечено фасад, комунікації, вікна, балкони та дах. Постраждали всі 15 підʼїздів кварталу. Це 160 квартир. В оселі підприємця вибило всі вікна, одна зі стін – деформувалась. В сусіда Едуарда, 90-річного пенсіонера, повилітали всі вікна, ще й повністю зімʼяло балкон.

Будинок отримав струс, – згадує мешканець кварталу, – У сусідів і стіни полопались від вибухової хвилі, і тріщини в стінах, що були до удару, вони збільшились від цього. Без ремонту цей будинок точно не міг би стояти. Якщо б за рік, наприклад, його не почали  ремонтувати, то, я думаю, що років за пʼять квартал на 15 підʼїздів  прийшов би в аварійний стан.

Відбудова та ремонти квартир, капітальний ремонт підʼїздів, заміна тисяч метрів труб водогону та системи опалення, заміна електропроводки та ремонт покрівлі по всьому 300-метровому будинку, утепления фасаду – лише частина з обсягу робіт, який зробили за півроку від початку активної фази реставрації кварталу.Загальні строки реалізації проекту реставрації , що згідно із проектно-кошторисною документацією було заплановано на тридцять місяців, пришвидшено майже в пʼять разів.

До війни мешканці будинку планували створити ОСББ аби самотужки ремонтувати будинок. Однак і цього не вийшло.

Свого часу ми про таке могли тільки мріяти. Коли ми створювали ОСББ тут, яке так і не склалось, в планах було саме таке перевтілення: утеплення, модернізація, ремонти капітальні. Але своїми ресурсами ми б такого не зробили. В нас ці процеси зайняли б років десять-пʼятнадцять, – розмірковує чоловік.

Повернення додому мешканці кварталу на проспекті Соборному 151/Сталеварів 11 розпочали планувати із початком реставрації споруди.  Едуард каже: люди повертаються, квартал оживає. А разом з цим – закладаються нові традиції.

Повертається дитячій гомін. Бо будь-який двір без дітей – я не знаю, навіть, як це назвати. Двір має бути, щоб і старі, і молоді, щоб гуляли по ньому люди, влітку на лавочках під деревами сиділи. Ми як побачили, що народ повернувся, почали вже на вулиці разом збиратись. Раніше в укритті святкували дня народження, а потім – у дворі встигли. Хтось, навіть, ще коли не почали ремонт придомової території, каже “в мене свято, я піци взяв, давай отам на лавочці зберемося, відсвяткуємо”, –  ділиться Едуард.

Наразі триває активна фаза робіт з облаштування придомової території: будівельники облаштовують дитячі і спортивні майданчики та висаджують нові зелені зони,  облаштують міні-сквер. І найголовніше, за словами Едуарда –  встановлюють найпростіше підземне укриття.

Бомбосховище необхідне. Дай Бог, скоро закінчиться війна. Але хто гарантує, що за кілька років комусь знову не прийде в голову погратися в ці «забавки». А в нас вже все буде готово, – каже чоловік.

Нині роботи з реставрації будинку на пр. Соборному, 151, які виконуються коштом державного та міського бюджетів за підтримки ПАТ “Запоріжсталь” виходять на фінішну пряму. Квартал готують до здачі в експлуатацію.

Завдяки уніфікації процесів на будівництві та контролю закупівельних цін, заощаджені під час будівництва кварталу кошти,  можуть перенаправити на відбудову ще одного постраждалого від російської ракети будинку. За ініціативою КП «УКС» підготовлено  лист звернення, який керівництво області вже направило до міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з проханням перенаправити 70 мільйонів гривень, що заощаджено на реставрації будинку 151 на проспекті Собороному, на капітальний ремонт будинку 44 на центральному проспекті міста.

А тим часом, мешканці 151-го будинку продовжують повертатися в свої оселі та мають план колись відсвяткувати Перемогу всі разом за великим столом у затишному дворі.

Комментарии

Залишити відповідь