“У нас тут чайки, як на курорті”. Куди везуть сміття з Києва і що з ним далі відбувається (ФОТО, ВИДЕО)
Українська сім’я з трьох осіб виносить з квартири до 1,5 тонни сміття щорічно. Десяту частину твердих побутових відходів (ТПВ) країни збирають у Києві. За тиждень на головний “смітник” столиці звозять стільки відходів, скільки важить Ейфелева вежа.
Репортери “Української правди” побували на полігоні №5 у Підгірцях, так званій “п’ятірці”, де осідає більше половини ТПВ киян і близько 4% всіх твердих відходів країни.
Щороку українці залишають після себе до 12 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Казенною мовою цей вбивчий для природи процес звучить політкоректно – “генерувати” сміття.
За емоційно нейтральним словом “генерація” ховаються глобальні екологічні проблеми. Кардинально вирішувати їх поки не взявся жоден з українських топ-політиків. А звичайні українці здебільшого не готові платити більше заради порятунку природи.
Переробка сміття в Україні майже відсутня. Наразі ми накопичуємо десятки, сотні мільйонів тонн відходів, засмічуючи величезні площі.
До 1,5 мільйона тонн побутового сміття на рік – це непривабливий зворотний бік столичного життя. 250 тисяч тонн з них спалюють на застарілому заводі “Енергія” на лівому березі, єдиному великому переробному підприємстві країни.
Ще 530-540 тисяч тонн відправляють на полігон №5 у Підгірцях.
Решту розвозять по смітниках і лісосмугах навколо Києва. У цьому беруть участь “сірі” перевізники. Вони купують вживані сміттєвози і працюють на ринку за низькими тарифами.
Відходи життєдіяльності киян – вічна проблема для мешканців села Підгірці, яке розташоване за 27 кілометрів від Києва. Та велика потенційна загроза для самого Києва.
Сморід, зграї птахів, бродячі пси, “набіги” на Підгірці ромів, постійна критика з боку екологів – цей антураж супроводжував і буде супроводжувати “п’ятірку”, поки її не закриють. Але закриють її тільки тоді, коли побудують сміттєпереробний завод. А побудують його, судячи з усього, не скоро.
Розвідник і сміттєвози
– Його звуть Володя, а батька теж звали Володя, так що не треба з цього робити політику! – так жартують на адресу Володимира Володимировича, одного з працівників полігону і подвійного тезка Путіна.
Доля Володимира Володимировича дивовижна. До 2011 року він працював у Службі зовнішньої розвідки. Після виходу на пенсію пішов у “п’ятірку” приймальником сміття.
– Знайшов своє місце тут, – інтелігентно посміхається він. – Цікаво було в розвідці. Цікаво і тут.
Найбільше машин приїжджають на полігон вранці та ввечері. Трафік стає менш активним з 14.00 до 17.00
Тепер головна зброя Володимира Володимировича – геолого-розвідувальний прилад “СРП 88” радянського виробництва. Він допомагає виявити активний фон радіації.
Якщо вірити офіційним даним, останніми роками радіометр тут попередив про небезпеку всього раз.
Колишній розвідник Володимир каже, що робота на сміттєвому полігоні збагачує його життєвий досвід
У 2015-му в Підгірці приїхав сміттєвоз із підозрілим вантажем. Вирішили перстрахуватися – викликали рятувальників, “швидку”, поліцію.
Всередині машини знайшли бинти, крапельниці, шприци, що фонили. Як з’ясувалося, вони потрапили сюди з одного з онкологічних центрів Києва, де займаються променевою терапією.
Знахідку утилізували на спецпідприємстві “Радон”.
При в’їзді на КПП машини зважують і перевіряють на радіацію. Камера показу в’їзд у режимі онлайн на сайті підприємства
П’ятий полігон відкрили в 1986 році. Кажуть, спеціально для того, щоб ховати тут заражені радіацією предмети з Чорнобиля після аварії на ЧАЕС.
У компанії ПрАТ “Київспецтранс”, яка займається “п’ятіркою”, стверджують, що це “казки” – планували та будували полігон за кілька років до чорнобильської трагедії.
Если Вы еще не подписаны на наш Telegram-канал, скорее подписывайтесь —
