Війна білетних агентств України: до чого тут запорізька ГО, народні депутати та містер Х, який цих депутатів скеровує

Організація концертів та продаж квитків – велика індустрія, яка приносить добрі гроші, але разом з тим, іноді, великі неприємності. Причиною цьому можуть бути підступи конкурентів, сварка з колегами чи особисті промахи: яскравий приклад цьому – жорстке протистояння директора білетного агентства «Карабас» Максима Плахтія та його колишнього підлеглого. Крім бізнесмена та його працівника у цьому корпоративному конфлікті виявилися замішаними конкуренти-«білетники», ряд народних депутатів, а одну з ключових ролей у з’ясуванні стосунків нібито відіграє мало відома громадська організація із Запоріжжя. До чого тут лідер Нацкорпусу Андрій Білецький, екс-комбат «Донбасу» Семен Семенченко, а ще дружина Генпрокурора – далі у матеріалі Actual.Today.

Дійові особи:

Максим Плахтій – директор «Карабасу»

Вадим Чернецкий – екс-співробітник «Карабаса»

Ірина Луценко, Ганна Гопко, Олександра Кужель, Андрій Тетерук, Семен Семенченко, Андрій Білецький, Сергій Алєксєєв, Юрій Македон, Віталій Купрій – народні депутати

«Центр реформ, демократії та права» – запорізька громадська організація

Ковальов В’ячеслав Володимирович – невідомий

Передмова

Протягом двох останніх років в Україні розвивається конфлікт навколо директора білетного сервісу «Карабас» Максима Плахтія. Останній інцидент стався у березні 2018 року – його намагалися викрасти невідомі. Як пізніше з’ясувалося, це були співробітники поліції у цивільному, які затримували Плахтія за підозрою у телефонному тероризмі.

Директор «Карабасу» називає затримання замовним – за словами Плахтія, на основі цієї кримінальної справи мала б грунтуватися інформаційна кампанія проти нього. Детально ситуацію довкола Плахтія описало видання  MC Today. Журналісти називають можливими замовниками трьох людей: засновника Сoncert.ua Дмитра Феліксова, організатора фестивалю Atlas Weekend Дмитра Сидоренка або екс-співробітника «Карабаса» Вадима Чернецкого.

Конфлікт з останнім призвів до суду: Чернецький заявив, що люди директора «Карабасу» побили його та вимагали відписати машину, а також гроші. Детально цю історію описало видання AIN.

Перше засідання по справі було призначене на 18 січня 2018 року, однак напередодні початку розгляду справи судді запропонували хабар, а після того як та відмовилася – почалися погрози від невідомих. Жінці довелося взяти самовідвід через конфлікт інтересів. Про цей випадок суддя детально розповіла «Судебно-юридической газете».

 Громадська організація – на вістрі атаки

Важлива деталь, на якій грунтується інформаційна кампанія проти Плахтія – лист від громадської організації «Центр реформ, демократії та права» до низки народних депутатів. В цьому листі ГО повідомляє про незаконні дії директора «Карабасу», про факти погроз журналіста та суддям, які начебто надходили від Плахтія, а також дані, що слідчі навмисно затягують розгляд справи, бо на них здійснюють корупційний тиск.

У своїй публікації видання MC Today зазначає, що «Центр реформ, демократії та права» – запорізька організація. Згідно з реєстром громадських об’єднань, організація з назвою «Центр реформ, демократії та права» дійсно існує. Зареєстрована вона справді у Запоріжжі ще у 2015 році. У тому ж таки реєстрі зазначається, що ГО спрямована на правозахисну діяльність.

Судячи з наявної у ЗМІ інформації, керівник запорізької громадської організації «Центр реформ, демократії та права» Ковальов В’ячеслав Володимирович звернувся до ряду народних депутатів (дев’яти!), серед яких Семен Семенченко, Андрій Білецький та Ірина Луценко, з проханням посприяти у притягненні до відповідальності Максима Плахтія (директора «Карабасу») за погрози судді Олені Малишик.

Власне, у цій ситуації все, здавалося б, абсолютно зрозуміло: патріотична запорізька ГО вимагає покарання для чоловіка, який погрожував судді і, до того ж, керує начебто російським білетним агентством, яке заробляє гроші в Україні. Але, є одне «але».

У ГО «Центр реформ, демократії та права» знати не знають, хто такий В’ячеслав Ковальов – керівник в організації зовсім інший. У всіх офіційних даних про цю ГО значиться, що керує нею Бізденежний Сергій Романович

Крім того у «Центрі реформ, демократії та права» стверджують, що навіть не підозрювали про звернення до депутатів, які надійшли від імені організації, до того моменту поки ми не повідомили активістам цей факт.

У телефонній розмові, а потім і у листуванні до редакцією, керівник «Центру реформ демократії та права» Сергій Бізденежний заявив Actual.Today, що жодного запиту до депутатів вони не відправляли та ніяк у цьому конфлікті не беруть участь. У телефонній розмові запорізький громадський діяч також повідомив, що схожі випадки, коли під брендом цієї організації діяли треті особи, вже мали місце раніше.

«Наша громадська організація не має жодного відношення до обставин та ситуації <…> жодних звернень до народних депутатів чи державних органів – не здійснювалось», – написав він у відповіді на наше звернення.

Пошук у відкритих джерелах однойменної організації чи іншої, зі схожою назвою, результатів не дав.

Дев’ять «друзів» Ковальова

А тепер ті, до кого є найбільше запитань – нардепи. Як ми писали раніше, від імені віртуального голови «Центру реформ, демократії та права» надійшло звернення до ряду народних депутатів з проханням посприяти у притягненні до відповідальності директора «Карабасу», а в окремих листах навіть були клопотання про відкриття нових кримінальних справ.

Такі звернення отримали: Андрій Білецький, Ірина Луценко, Семен Семенченко, Ганна Гопко, Олександра Кужель, Андрій Тетерук, Сергій Алєксєєв, Юрій Македон та Віталій Купрій.

Як ми вже продемонстрували раніше, пошук інформації про «Центр реформ, демократії та права» (та про відсутність зв’язку ГО з Ковальовим В.В.) не потребує великих зусиль. Втім, реакцією на заяви псевдо-очільника ГО стали депутатські звернення, направлені до ряду силових структур та до Генпрокурора та міністра МВС зокрема.

Так, Ірина Луценко направила звернення до Голови Нацполіції України з «проханням вжити заходів реагування». Також до головного поліцейського звернулася і нардеп Ганна Гопко – вона написала, що заявник скаржиться на «корупційний вплив Плахтія М.О. на правоохоронні органи» та просить «вжити необхідних» заходів.

Більш цікаве звернення зробила Олександра Кужель. Вона написала депутатське звернення до Генерального прокурора України. У ньому також йдеться про звернення Ковальова. Згідно із копією звернення заявник скаржиться на те, що директора «Карабасу» не тримають під вартою, а також те, що «обвинувачений Плахтій М.О. не приховує свій вплив на правоохоронні органи та суд». Крім того «данні факти підтверджуються, зокрема, спілкуванням Плахтій М.О. з журналістами, які висвітлюють його незаконну діяльність». Також зазначається, що пізніше ці журналісти також отримували погрози, однак не повідомляють про ці факти оскільки бояться.

Проте у відкритих джерелах інформацію про погрози журналістам з боку Плахтія ми не змогли знайти.

Судячи з документів, що публікували українські ЗМІ, додаткове провадження також було відкрите на підставі звернення нардепа Андрія Тетерука. Він звертався до прокуратури міста Києва також на підставі повідомлення від голови «Центру реформ, демократії та права» – прокуратура відкрила додаткове провадження проти одного з ймовірних співучасників Плахтія.

Цікавим фактом є те, що ці копії цих чотирьох звернень були опубліковані в одній статті на сайті одного з загальноукраїнських інформаційних агентств.

Тут варто відзначити взагалі, як ситуацію зі зверненнями висвітлювали у ЗМІ. Всього на цю тему було три публікації на загально українських виданнях.

Чотири описаних вище випадка були опубліковані на сайті «Українські новини» та сайті «Подробности.юа», який послався на попередній ресурс. У публікаціях від 23 квітня йдеться про факти звернень депутатів та надані копії документів. Також у тексті повідомляється, що ці папери були опубліковані ГО «Центр реформ, демократії та права». Ми перевірили наявність копій цих документів на інших сайтах, але є вони лише на цих двох ресурсах. На сайті запорізької ГО листів також немає, оскільки, судячи з усього, вона їх дійсно не писала. Сайтів організацій із схожою чи аналогічною назвою – не існує.

Ще 5 звернень, але вже від інших депутатів, також 23 квітня, з’явилися на сайті телеканалу «112». Однак у тексті говориться, що копії звернень та відповіді депутатів до редакції надала безпосередньо ГО.

Сайту каналу «112» «дісталися» депутатські звернення, зокрема, Андрія Білецького. Згідно з опублікованої відповіді Прокуратури міста Києва, Ковальов хотів знати про стан розслідування двох кримінальних справ та «інших» питань.

Нардеп Сергій Алєксєєв із БПП направив своє депутатське звернення до Міністра внутрішніх справ. Депутат хотів «усунення порушень норм закону, притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності». Алєксєєв також посилається на факти залякування свідків, погрози журналістам та спроби підкупу судді.

Юрій Македон направив своє звернення заступнику міністра МВС Вадиму Трояну. Депутат пише, що заявник повідомляє про факти навмисного затягування розгляду судового процесу працівниками слідчого відділу Шевченківського району. Така поведінка пояснюється корупційним впливом.

Ще одне звернення належало Семену Семенченку. Депутат також просив київську прокуратуру розглянути звернення Ковальова В’ячеслава Володимироича.

Останнє депутатське звернення, а точніше відповідь, яка була надана Ковальову В.В, опублікована на «112» належить Віталію Купрію. Із документа зрозуміло, що депутат просив перевірити можливі порушення закону слідчими під час розгляду двох кримінальних справ, а також хотів внесення додаткових відомосте до ЄРДР про злочини Плахтія.

Ми звернулися до всіх названих народних депутатів з проханням надати нам або ж копії звернення, яке надійшло їм від Ковальова В. В., або ж контакти цієї впливової особи, щоб ми могли зв’язатися з нею особисто і дізнатися про деталі цієї резонансної справи. Адже за логікою громадський активіст, який так переймається протизаконною діяльністю конкретної особи, мав би бути зацікавлений у поширенні інформації в ЗМІ (як, власне, і нардепи, які керуються нібито тією ж мотивацією). Запити ми направили одразу на офіційні пошти депутатів, а пізніше на Фейсбук-сторінки.

На момент публікації нам відповіли лише троє нардепів: Віталій Купрій написав Фейсбуці, що не надасть ці данні без згоди відправника, але отримав наше прохання передати Ковальову В.В. контактні дані редакції. Андрій Тетерук 18 липня повідомив, що перебуває на полігоні і «дасть знати» наступного дня, однак на час виходу матеріалу у світ, інформації від Тетерука не надійшло. Олександра Кужель запросила більш детальний запит на інформацію – її відповіді ми також чекаємо.

Підсумки

9 депутатів з різних політичних сил і різного рівня впізнаванності з ентузіазмом включились в бізнес-конфлікт всеукраїнського масштабу. Підставою цьому став лише один лист неідентифікованої особи, яка виступала від імені запорізької ГО, до якої немає жодного відношення (або ж з великою вірогідністю – просто від імені віртуальної ГО географічної приналежності).

Не беремося стверджувати про мотивацію депутатів до такої активної роботи в цьому питанні, але просто наведемо цікаві данні, які, звісно ж, ніяким чином не пов’язані з темою даної публікації та наводяться виключно для ознайомлення.

Свого часу нардеп Ігор Мосійчук повідомляв журналістам програми «Люстратор 7.62» телеканалу «2+2», що, скажімо, депутатський запит коштує від 3 до 10 тисяч доларів:

«Це абсолютна правда. Від 3 до 10 тисяч доларів – в залежності від того, чого саме стосується запит, які цілі переслідує. Розцінки знає вся Верховна Рада України» – сказав Мосійчук журналістам. Проти нього, доречі, відкрили кримінальну справу та позбавили недоторканості якраз через підозру в торгівлі запитами та зверненнями…

Максим Савченко