«Останню сигарету ми викурим на двох»: юридичні та інші особливості перекуру

Actual.Today на Facebook
Поделиться:

Те, що паління шкідливе не тільки для тих, хто безпосередньо курить, а й просто для оточуючих – відомо всім. Жертвою пасивного куріння можна стати просто йдучи вулицею чи чекаючи свою маршрутку. Курців, які «димлять» у громадських місцях, досить таки багато. Комусь до цього байдуже, хтось і сам не відмовляє собі у сигареті у парку чи на зупинці, а інші намагаються активно боротися з курцями на вулицях.

Патрульні проти тютюну

Питання паління наче мало б регулюватися на законодавчому рівні. Такий закон в Україні є – це Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Однак сказати що його порушують часто – не сказати нічого.

Звісно патрульні намагаються виявляти та штрафувати людей, які палять у невстановленому місці, але, зрозуміло, що всіх курців не впіймаєш та не оштрафуєш. У прес-службі патрульної поліції нам повідомили, що з початку року за паління у невстановленому місці було складено 791 адмінпротокол, а за три місяці літа – 181.

Навіть враховуючи таку кількість протоколів зрозуміло, що фактична кількість порушень у рази перевищує офіційну статистику.

 Джерело: Фейсбук патрульної поліції Запоріжжя
Джерело: Фейсбук патрульної поліції Запоріжжя

Лейтинант патрульної поліції Владислав Бурлака розповів нам, що у першу чергу патрульні працюють з викликами, які надходять по лінії 102. Адмінпротоколами по порушенню громадського порядку, а до такого типу порушення відноситься паління у невстановленому місці, займаються, якщо немає більш серйозних завдань.

«Діємо завжди за пріоритетом, в першу чергу звертаємо увагу на більш серйозні правопорушення, та відпрацювання викликів лінії 102, якщо таких немає — займаємось складанням адміністративних матеріалів за порушення громадського порядку. Кількість штрафів за паління нестабільна: може бути 5 постанов з екіпажу,  може не бути взагалі», – розповідає патрульний.

Найчастіше порушують обмеження по палінню у місцях скупчення людей: навчальні заклади, вокзали,  тощо. Крім того патрульних іноді викликають, якщо сусіди палять у під’їзді.

Також Владислав ділиться, що навіть ті порушники, яких патрульні помітили та хочуть оштрафувати всіляко намагаються уникнути покарання.

«Всі громадяни дуже гарно знають свої права,  але не знають обов’язків,  не знать що громадське місце — будь яке місце загальнодоступне для людей.  Причина цьому на мою думку низький рівень знань законодавства,  та його недосконалість. Аргементують проступок тим що «всі палять,  чому я не можу !?» «он той теж палить- ідіть краще до нього – чому мене, а не його!? «», – говорить Владислав.

За його словами, особи що не притягались раніше за паління найчастіше отримають письмове попередження,  інші – максимальний штраф.

Юридичний аспект паління у громадських місцях

Закон «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» зазначає що неможна палити у «громадських» місцях.

Громадське місце  –  частина  (частини)  будь-якої  будівлі,споруди,  яка доступна або відкрита для населення  вільно,  чи  за запрошенням,  або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони. Так це поняття трактується у тому ж таки законі.

Однак, з цього визначення можна зробити висновок, що «громадським» можна назвати будь-яке місце за межами особистого житла і курити неможна ніде.

Однак, це не так – у законі прописаний конкретний перелік місць де заборонено палити. До них належать:

ліфти і таксофони

приміщення та території закладів охорони здоров’я

приміщення та території навчальних закладів

 на дитячих майданчиках

приміщення   та    території   спортивних   і фізкультурно-оздоровчих  споруд, заклади  фізичної культури і спорту

під’їзди житлових будинків, підземні переходи

транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів

приміщення закладів ресторанного господарства, приміщення об’єктів культурного призначення

 приміщення  органів  державної  влади  та  органів місцевого самоврядування

 інших державних установ

стаціонарно   обладнані   зупинках   маршрутних транспортних засобів

Також заборонено палити, крім  спеціально  відведених для цього місць, у приміщеннях  підприємств,  установ та організацій усіх форм власності,  у  приміщеннях  готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, у приміщеннях гуртожитків.

Скрізь, з вищеперерахованих об’єктів, мають бути розміщені попередження про заборону курити, а також має бути відведене спеціальне місце для паління – його площа має бути не більше 10% від загальної площі об’єкта.

 Місце для паління біля Запорізького обласного молодіжного центру
Місце для паління біля Запорізького обласного молодіжного центру

Гуляючи містом можна дуже швидко зрозуміти три речі:

  1. Рідко де можна побачити знаки про заборону паління – найчастіше вони розміщуються на закладах громадського харчування чи магазинах.
  2. Нереально знайти спеціально відведене та обладнане місце для паління.
  3. Майже біля кожної зупинки, лікарні та іншого місця з «чорного» списку хтось палить. Винятком є тільки заклади громадського харчування.

«До тютюнових виробів відносять сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування»

Із останніми так склалося тому що за їх роботою стежать спеціальні контролюючі органи. Однак навіть тут не все гладко – у законі йдеться про «приміщення» закладів громадського харчування. Тому на терасах біля кафе та ресторанів всі спокійнісінько курять.

Крім того у місті працює безліч кальянних —  у склад заправок для кальяну входить тютюн і вживати їх у приміщенні наче як протизаконно, але це нікого не зупиняє.

Ми звернулися за консультацією до юристки Катерини Константинової. З проханням пояснити нам як працює закон.

«До тютюнових виробів відносять сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. При цьому відповідальність встановлена лише за куріння таких виробів. При цьому, виходячи із визначення тютюнового диму, обов’язковим для процесу куріння є згорання тютюнових виробів», — говорить юристка.

Юристка Катерина Константинова
Юристка Катерина Константинова. Фото: Фейсбук-сторінка

Цікаво, що відповідальність загрожує тільки якщо тютюн згорає, коли його вживають. Звісно жувати, або нюхати тютюн у громадському місці неможна, але у випадку чого притягнути когось до відповідальності буде проблемно.

«Найцікавіше, що визначення «згорання» наші законодавці не дали. Наразі є прилади, що, як вказується їх виробниками, лише нагрівають тютюн. Але в разі накладення на вас штрафу доведеться доводити, в чому різниця між нагріванням та згоранням, чи не горять при температурі, що генерує прилад, інші складові частити сигарети, що призначається для таких приладів, при якій температурі тютюн починає горіти і чому це не є курінням», — додає Катерина.

Також забороняється використання електронних сигарет не залежно від вмісту у рідинах для них тютюну чи нікотину.

Власне кальяни та електронні сигарети були додані до списку заборонених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів».

Громадськість проти тютюну

Крім законодавства та правоохоронців курцям та поширенню звички вживати сигарети намагаються протидіяти і громадські організації.

Власне, активісти, які займаються протидією поширення тютюнопаління в Україні, проводять моніторинги щодо порушення правил вживання сигарет в громадських місця. Вони зазначають, що саме у закладах ресторанного господарства найчастіше фіксують порушення обмежень про вживання тютюну. Одна з таких організацій – «За вільну від тютюнового диму Україну» щороку проводить всеукраїнський громадський моніторинг щодо дотримання заборони на куріння в приміщеннях кафе, барів, ресторанів.

Фото: Центр громадського представництва "Життя"
Фото: Центр громадського представництва «Життя»

Дані цих перевірок показують, що досить значна частина закладів громадського харчування порушують заборону на паління в приміщенні. За останні роки порушення фіксували у 20% закладів, які потрапили під моніторинг.

Результати перевірок активісти передають до Держпродспоживслужби – вона уповноважена накладати санкції на порушників.

Крім того проводяться рейди й у інших місцях, де паління заборонено. Виявлені факти порушення активісти фіксують та передають до уповноважених органів, а також звертаються з проханням більш ретельно пильнувати порушення.

» … враховуючи, що поставити поліцейського на кожну зупинку неможливо, потрібно проводити широкі інформаційні кампанії на предмет того де куріння заборонено, а де дозволено… «

У той же час, поліції задокументовану інформацію не передають – для складання протоколу та накладання штрафу поліцейський повинен сам зафіксувати факт порушення.

Тому, якщо поряд з вами палять, скажімо, на зупинці – можна сміливо викликати патрульних. Якщо вони встигнуть приїхати доки порушник не закінчить палити, його буде чекати штраф від 51 до 170 гривень, а за повторне порушення вчинене протягом року 170 – 340 гривень.

Юрист проекту «Київ без тютюнового диму» Петро Король зазначає, що для дотримання законодавства треба перш за все всебічно інформувати громадян де можна пали, а де – зась. Більшість людей просто не знає, що є місця де вживати сигарети заборонено, а контролювати кожну зупинку чи інше місце патрульні не можуть просто фізично.

«Для того, що заборона реально виконувалась, потрібна ефективний контроль, який зараз покладений на поліцію. Якщо представник поліції бачить порушення, він повинен скласти протокол. Проте, враховуючи, що поставити поліцейського на кожну зупинку неможливо, потрібно проводити широкі інформаційні кампанії на предмет того де куріння заборонено, а де дозволено», – говорить юрист.

 Юрист проекту «Київ без тютюнового диму» Петро Король. Фото: Фейсбук-сторінка
Юрист проекту «Київ без тютюнового диму» Петро Король. Фото: Фейсбук-сторінка

Крім того, важливим фактором у зменшенні вживання тютюну загалом експерт називає прийняття закону 4030а – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму).

Проектом закону передбачено, серед іншого, заборону відводити місця для паління, надання можливості органам місцевого самоврядування або визначати вільні від куріння місця на постійній основі або лише на час проведення масових заходів, також запровадження уніфікованого штрафу курців, які порушують норму паління у заборонених місцях у розмірі 340 грн.

УВАГА! Ми написали цей текст виключно для розширення кругозору та висвітлення цікавого юридичного аспекту. Ми не закликаємо курити у громадських місцях та використовувати інформацію для ухиляння від покарання!

 

 

 

 

 

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Подпишитесь на email-рассылку Actual.Today. Мы не будем беспокоить Вас часто - и только тогда, когда у нас будет для Вас что-то особенно интересное.


Поделиться:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: