27 листопада, у Запоріжжі відбувся перший день Другого Туристичного Бізнес-Форуму. На заході був присутній відомий український журналіст Дмитро Гордон. Інформаційний партнер форуму Actual.Today зробив підбірку з 5 цікавих тез озвучених журналістом під час спілкування з аудиторією.

Про 800 інтерв’ю та живу історію

Загалом на моєму рахунку 800 інтерв’ю. Нещодавно розповідав, що взяв інтерв’ю у художника Бориса Єфимова – на момент розмови йому було 107 років. Мало того, що він був видатним, знаменитим художником-карикатуристом. Він ще й був живою історією – людиною, яка бачила Троцького, яка бачила, як у крематорії горів Маяковський та малював на Нюрнберзькому процесі Герінга.

“

Це надихає, вражає, означає, що у людського організму є ресурси та при вдалому збігу обставин кожен може ними скористатися…

»

Він говорив зі мною про любов, читав вірші і який висновок ти робиш з цього інтерв’ю? Висновок простий: можна жити до 107 років та зберігати ясну свідомість та ходити своїми ногами. Це надихає, вражає, означає, що у людського організму є ресурси та при вдалому збігу обставин кожен може ними скористатися.

Про сумки з грошима та перші заробітки

Перші гроші я заробляв зокрема і тут (у палаці спорту «Юність» – прим. ред) на організації виступів видатних, менш видатних та зовсім не видатних артистів. Коли у СРСР був прийнятий закон про кооперацію – він дозволив розбагатіти величезній кількості людей, які хотіли та вміли заробляти.

“

У мене в квартирі стояли величезні спортивні сумки з грошима – я не знав куди їх дівати…

»

Той, хто завдяки своїй комунікабельності, наполегливості та іншим особистим якостям вмовляв артиста працювати з ним та привозив виконавця до різних міст – той був багатий. У мене в квартирі стояли величезні спортивні сумки з грошима – я не знав куди їх дівати. Потім люди почали продавати квартири та інше майно, а я купував – серйозно зайнявся нерухомістю.

Про культуру та туалети

Коли я бачу тисячі людей на концерті Вакарчука у Києві – я бачу, що українська культура розвивається, але у той же час спостерігаю за запущеними залами театрів, клубів та концертних залів то розумію, що держава давно та незворотньо «плюнула» на культуру взагалі.

“

Для мене зал починається з туалету, а не з вішалки…

»

Я відвідую, здавалося б кращі концертні зали країни, зі своїми творчими вечорами, але – ганьба та сором! Все розібрано, розбито, в туалетах немає паперу! Так не має бути. Така ситуація не тільки тому, що держава виділяє мало грошей – також керівники закладів крадуть. Я не уявляю, щоб будучі керівником залу у мене не було паперу у туалеті. Для мене зал починається з туалету, а не з вішалки.

Про лисину та череп

Не допомагає, але й не заважає так точно! У Мене було волосся, але після армії воно почало випадати. Я служив у ракетних військах та був на полігоні у Капустяному Яру та, мабуть, отримав якусь порцію радіації. У 97-му році мій друг сказав мені: «Лисий чоловічий череп завжди гарний – це мені бабуся сказала, тому пострижися та не комплексуй».

Про Запоріжжя та зоопарк

Я вважаю, що Запоріжжя не використовує свої унікальні шанси. У кожному місті треба створити щось таке, що буде перлиною цього міста. Кернес же створив у Харкові парк Горького на який їдуть усі подивитися – це ж диво, Європа.

“

Щоб усі говорили «А ви бачили у Запоріжжі…»

»

Ми багато говоримо про неї, але мало бачимо. Створіть у себе зоопарк кращий у країні, архітектурний витвір шедевральний. Щоб усі говорили «А ви бачили у Запоріжжі…». Треба працювати – просто працювати.

Фото: Туристичний бізнес форум