Тяжкопораненому запорізькому військовому лише після скандалу надали гідне лікування та відправили на реабілітацію (ФОТО)
Мобілізований військовий, який з 25 лютого захищає нашу країну, 16 травня попав під ворожий обстріл, де отримав тяжке поранення, гідне лікування отримав лише після скандалу та оприлюднення у соцмережах.
Про це повідомив військовий на ім’я Сергій у соцмережах.
“Я тяжкий 300й – з відкритою проникаючою черепно-мозговою травмою, відсутності ока та розірваною барабанною перепонкою – майже 20 годин виходив на “наших”, двічі попавши під обстріл, побував в пеклі і чудом вижив, притому що 2 доби в своїй частині числився уже 200м”… Голову до купи мені в лікарні Мечникова(м. Дніпро) переправили до 5 міслікарні Запоріжжя, і звідти в обл. лікарню на видалення того що залишилось від правого ока… далі видалення уламків з голови, лікування руки”, – пише військовий.
Захистник повідомляє, що через три місяці після поранення він не отримав виплати, а військова комісія признала його частково придатним до служби в Зоні Бойових Дій, без ока та з баготьма уламків у тілі відправила на передову.
За словами солдата, лікарі “натякнули” на те, що в них є приказ, згідно якого він взагалі не повинен отримати нормального лікування та реабілітації.
“Тому я з “недіючою рукою” в котрій по снімкам є “висячий в просторі уламок кістки”, кілька крупних металевих уламків, головними болями(уже майже місяць без перестану голова болить) , відказує періодично права нога, тремтіння в руках, часта втрата свідомості і т.д. не маю право на нормальне обстеження та лікування”, – пише військовий.
Крім того, захисник повідомляє про те, що його побратими після численних контузій та поранень проходять “огляд” та без необхідного лікування та реабілітації відправляються знову в зону бойових дій.
“Так от саме цікаве що тільки Запорізький військовий госпіталь так відноситься до військових”,- пише солдат.
Згодом військовий повідомив, що йому все ж таки надали гідне лікування, але це відбулося лише після оприлюднення в соцмережах, скандалу та покрозами зверення у військову прокуратуру та Уповноважуючого президента з питань прав людини.
“Як показала практика добитись лікування у нас можливо тільки через наполегливість, скандали, крики та біготню, це дуже прикро якщо чесно, та неочікувано…”, – пише Сергій.
