Запоріжжю потрібен особливий екологічний статус: експертка про стан довкілля у місті

Екоактивістка Ірина Пірогова в інтрев’ю для “Актуально” розповіла про рівень забруднення у Запоріжжі, наслідки для місцевих жителів та способи боротьби з екологічними проблемами.

– Розкажіть про екологічну ситуацію у Запоріжжі: наскільки вона критична?

Дуже часто задають таке питання: а звідки ви взяли, що вона критична? Оскільки статична інформація говорить, що у нас зниження викидів, відповідно індекс забруднення атмосфери показує, що Запоріжжя знаходиться десь біля Херсону,порівняно із забрудненням. Тобто офіційна статистика, на мій погляд, показує дещо неадекватні дані щодо забруднення. Слід зважати ще на той термін, який не прописаний у нас в законодавстві, а саме «зростання довкілля обумовлених хвороб». Наразі у нас не встановлено, що це таке. Проте у Запоріжжі показник смертності – загалом десь на 10% вище, ніж по всій Україні.

(Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища за 2017 рік : «….Показник смертності серед всього населення області у 2017 році залишилась на рівні минулого року (1 603,3 на 100 тис. всього населення у 2017 році, проти 1 610,5 у 2016 році), але при цьому залишається значно більшою (+10,3 %), ніж по Україні»)

Насамперед це серцево-судинні захворювання, онкологічні, захворювання органів дихання, алергічні. Тобто ми можемо говорити, що за показниками захворюваності та смертності ситуація критична, ми просто хворіємо і помираємо. По відношенню до жителів техногенно-навантажених регіонів, є таке визначення, як промисловий СНІД – це означає, що за рахунок тривалого впливу забруднення повітря відбувається зниження імунітету (імунодефіцит набутий в результаті тривалого впливу забруднення довкілля).

Також на мій погляд стан критичний, тому що ми не визнаємо цієї проблеми. Так як позитивна динаміка спостерігається тільки у звітах, які розрахунково складають самі забруднювачі.

-Наскільки відсотків у Запоріжжі забруднене повітря у порівнянні з іншими областями?

Комплексний індекс забруднення атмосфери (КІЗА) у нас близько 8 (це т.зв. високий рівень забруднення). Він розраховується із тих речовин, які вимірюється, тобто не ті які є загалом, а саме ті, які вимірюються. По цим результатам вимірювання чистота повітря у Запоріжжі приблизно така, як у Вінниці, Ужгороді, Херсоні. Але я впевнена, що жоден ужгородець не згодиться навіть місяць пожити у Запоріжжі.

-Якщо порівнювати наше місто з такими промисловими містами як Кривий Ріг і Маріуполь?

Якщо порівнювати лише валові викиди, я акцентую на цьому увагу, тому що ці викиди ніхто окрім підприємств-забруднювачів не розраховує, у порівнянні з комплексним індексом забруднення атмосфери, то у Кривому Розі жахлива ситуація – валові викиди становлять близько 614,3 тис. т, (уточнила) тис.тон на місто, де кількість населення близько 600 тис. (виходить тона на кожного жителя. У нас цей показник складає близько 100 кг на жителя)

Але треба зважати на те, що місто Кривий Ріг витягнуте на км, розташування заводів та шахт таке, що жителі деяких районів потерпають від викидів більше, а деякі менше. Маріуполь знаходиться у бухті, вхід в яку з обох сторін закритий великими металургійними підприємствами, забруднення Азовського моря просто в неймовірних обсягах, шламонакопичувач знаходиться прямо на березі моря!.

Що стосується Запоріжжя, то заводи розташовані таким чином, що викидами накриває майже все місто. Тобто все місто знаходиться у зоні впливу промислового комплексу, так як промислова зона знаходиться майже у центрі. Більш того, навіть у т.зв. спальних районах у нас розміщені «важкі» виробництва. У нас фактично немає зони, де безпечно для людини. Крім того, у нас все залежить від рози вітрів – напрямок вітру задає тон – куди подує, то там і потерпають мешканці.

-Скільки тонн викидів налічується у Запоріжжі?

За даними емпіричних досліджень – близько 130 тис. тон. При тому, що з 2014 року не враховуються викиди від автотранспорту, незважаючи на те, що автотранспорт дає дуже великий відсоток забруднення. Я досі не можу знайти первинні дані щодо забруднення транспортом у місті, тому що їх просто немає. Ми просто у звіти переписуємо із року в рік ті відсотки, які взялися невідомо звідки, і не несемо ніякої відповідальності за те, що ці дані не достовірні. Чиновники пишуть відверту брехню і не несуть за це ніякої відповідальності. Тому у своїх оцінках довкільного стану Запоріжжя я спираюся суто на показники захворюваності і смерті, які невпинно зростають. Звичайно не можна сказати, що захворювання спричинені тільки забрудненням повітря, але саме цей фактор дає 30-40%.

-Чи є певний рівень забруднення, який небезпечний для людини?

Немає рівня забруднення, який в середньому безпечний для кожної людини. Для когось це можливо – 1,2 ГДК (гранично допустима концентрація). От, наприклад, 1 ГДК – це та кількість речовини в одному кубометрі повітря, яка умовно безпечна при довготривалому впливі для людини. Також показники залежать від генетики – вона у всіх різна. Тому для когось ця доза смертельна, а для когось безпечна. Забруднення мають здатність накопичуватися в організмі, і тому наші батьки, які менше піддавалися по тривалості впливу, вони більш здорові ніж ми, а ми мутуємо і пристосовуємося до цього забруднення і помираємо раніше – приблизно втрачаємо 5-7 років.

Довідково: Для визначення якості повітря фактичні концентрації забрудників порівнюють з гранично допустимими концентраціями (ГДК). Гранично допустима концентрація — це максимальна концентрація, при дії якої протягом усього життя людини не виникає прямого або опосередкованого несприятливого впливу на теперішнє і майбутнє покоління, не знижується працездатність, не погіршується самопочуття та санітарно-побутові умови життя. ГДК встановлюються на основі довготривалих досліджень у профільних відомствах. Остання редакція перезатверджена у 2015 році.

-Які райони у Запоріжжі найбільш уражені від викидів?

Взагалі повинні у місті бути спеціальні карти забруднення, по яким видно найбільш уражені райони. Але наразі у Запоріжжі їх немає. Якщо спиратися на дані громадського моніторингу повітря, то доволі небезпечно біля Дубовки, можливо за рахунок автотранспорту. Також станція р районі вул.. Гагаріна майже постійно показує високі рівні забруднення повітря дрібнодисперсними часточками, але ці датчики показують постійні переміщення.

За визначенням моїх колег у Запоріжжі немає безпечної зони від слова «зовсім». Найчистішими районами умовно можна назвати Комунарівський і Осипенківський – через відсутність там великих промислових забруднювачів. Заводський район завжди вважався найбільш забрудненим, але зараз спостерігається зміна клімату та рози вітрів і туди рідше дме вітер це все розсіюється у повітрі.

-Чи можна виділити заводи, які є найбільшими забруднювачами у місті?

За рік викиди від заводів становлять близько 98 тис.тон на місто. Із цієї цифри близько 60 тон – це Запоріжсталь, Феросплавний завод – близько 8 тон тис.тон, по 2 тони – Запоріжвогнетрив і Укрграфіт, і всі інші – менше 1 тони. Ще Мотор Січ – близько 2 тис.тон. Але саме Мотор Січ, після Запоріжсталі, є чи не найбільшим забруднювачем водних ресурсів. Основний – це Запоріжсталь і по забрудненню повітря, і по забрудненню води. Це найбільше підприємство з майже повним циклом виробництва, до того ж чорна металургія – це найбрудніша металургія, яка є в світі – так звана важка промисловість.

-Який рівень забруднення водойм у Запоріжжі?

У нас дуже забрудненні водойми, тому що у воді також вимірюються не всі показники. Крім того, у водах Дніпра багато пестицидів, які потрапляють туди з усієї України. Ми не знаємо точно, які хімічні сполуки розчинені у цій воді. Коли ми говоримо про забруднення водойм також слід звертати увагу на показники рівня вмісту забруднюючих речовин у мулі річки.

-Які заходи потрібно вживати, щоб у Запоріжжі знизився відсоток забруднення? (пропоную перенести це питання на кінець статті, як підсумок)

Насамперед слід визнати, що проблема існує. Вище я наголошувала на тому, що при т.зв. позитивній динаміці зниження валових викидів зберігається високий рівень забруднення за показником КІЗА (комплексний індекс забруднення) та високі показники захворюваності та смертності від довкілля обумовлених хвороб. Далі – слід кожне промислове місто розглядати не як узагальнену проблему техногенного забруднення, а як конкретне місто, з особливостями розташування у містах промислових потужностей, враховувати що об’єкти які забруднюють довкілля можуть належати різним власникам, а от повітря, в яке надходять викиди, земля, на якій розташовані ці підприємства та воду, яка забруднюється промисловими скидами слід визначати як суспільне благо, належать ці природні ресурси суспільству.

В якості прикладу наведу доволі відому директиву 2008/50 «Якість атмосферного повітря». Просто «перенести», імплементувати цю директиву в таких містах, як Запоріжжя чи Маріуполь – це значить не розвивати екологічний моніторинг. Бо згідно цієї директиви на місто чисельністю більше 500 тис населення достатньо 5 постів спостереження.

Напевно кожен житель зі мною погодиться, що для Запоріжжя це мало прийнятно, у нас зараз встановлено 5 постів, але інформація щодо реального стану забруднення повітря явно неадекватна екологічній ситуації в місті. Тому слід визнати, що місто знаходиться у кризовому стані по техногенному забрудненню, потерпає від довготривалого техногенного впливу. І тому нам потрібні антикризові заходи.

Вкрай необхідно запровадити на державному рівні порядок отримання населеними пунктами (територіями), в яких зосереджені промислові потужності (видобувна промисловість, важка металургія, хімічна промисловість, теплоенергетика, тощо), відповідного статусу населеного пункту (території), що потерпає від довготривалого техногенного забруднення. Отримання статусу має передбачати принципи, механізми та інструменти для здійснення антикризового управління, зокрема зобов’язувати розробляти і впроваджувати план дій для виходу з екологічної кризи, забезпечувати додатковий рівень заходів з охорони здоров’я населення на весь період дії статусу, тощо. Всі регіональні та локальні стратегічні документи мають розроблятись з урахуванням вимог такого статусу. Також слід визнати, що деякі технології безнадійно застарілі, і модернізації не підлягають, тому можливо це має бути державна програма з перепрофілювання таких підприємств.

Я проти державної підтримки самих підприємств, тому що ми не знаємо скільки їх прибутків йде на благо міста. Також нам потрібен контроль на трубі – щоб рівень забруднення повітря вимірювали безпосередньо від джерела забруднення. Обов’язковим також вважаю введення критерію по оцінці забруднення щодо захворюваності та смертності від довкілля обумовлених хвороб, як індикатора стану довкілля.

-Чи потрібно, на вашу думку, вдаватися до радикальних дій, мітинги, акції протесту, тощо, щоб звернути увагу на екологічну проблему у Запоріжжі?

По-перше, потрібно чітко розуміти, які у нас вимоги. Протести і подібні радикальні заходи потрібні тоді, коли всі способи вичерпані до цього – консультації, громадські слухання тощо. Хочу сказати, що у Запоріжжі, протест буде можливий тільки тоді, коли людям реально не буде чим дихати. Люди, на жаль звикли жити у таких у мовах, і навряд чи вийдуть на протест. Я для себе обираю спосіб шляхом переговорів. Так, він є довготривалим, але я розумію, що наразі – це достатній інструмент. Як на мене, ефективний результат, це коли підіймають хвилю обурення у соцмережі і на це реагує влада.

-Як працює комісія з екологічного моніторингу Запорізької міської ради?

Згідно постанови, дана комісія повинна досліджувати тільки стан повітря. Але ж потрібно досліджувати все у комплексі – вода, повітря, грунти. Лише комплексна оцінка забруднення дасть можливість вживати пресловутих управлінських заходів з врегулювання екологічної кризи в місті.

Бесіду вела Анастасія Баранюк