«Ямковий ремонт» чи комплексна відбудова. Як власники квартир в понівечених багатоповерхівках бачать відновлення після ракетних обстрілів Запоріжжя?

Понад рік тому російська ракета поцілила в житловий будинок на проспекті Соборному 151/ Сталеварів 11. Окрім повністю зруйнованої секції, де загинули 15 людей, ушкоджень зазнали 15 підʼїздів будинку, що займає цілий квартал центральної вулиці міста. Тоді без домівок залишились 22 родини, бо пряме влучання ракети зруйнувало в квартирах навіть стіни. Ще кілька десятків людей, що мешкали у вцілілій, але понівеченій частині будинку та в кварталі поруч, вимушені були залишити свої оселі через природній страх після трагедії та непридатність будівель до комфортного життя.

На законодавчому рівні в Україні досі не визначені категорії людей, що належать до опосередковано постраждалих, визнає уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубинець. Тож наразі опосередковано постраждалі за статусом не підпадають під державні соціальні програми.

Більшає таких в Херсонській, Сумській, Чернігівській, Харківській та Запорізькій області. Не виняток і обласний центр – місто Запоріжжя.

Дехто з власників квартир у кварталі історичної забудови в 15-ти підʼїздному будинку на центральному проспекті міста тільки за рік після удару повертається в свої домівки. Їхнє житло вціліло, але було ушкоджено. Серед таких Наталя Кременецька, що мешкає у другому підʼїзді будинку за адресою Соборний 151/ Сталеварів 11.  Жінка була вимушена виїхати з власної квартири з родиною та маломобільним батьком після того, як російська ракета влучила в сусідню секцію будинку. Повернулася додому тільки за десять місяців, коли побачила, що відбудовують не тільки зруйновану ракетою секцію, а й весь квартал з будинками, де жінка прожила 45 років.

Наталя впевнена, шанс на ремонти ЖКГ систем, вікон, дверей, підвалів та даху у вцілілих підʼїздах вона із сусідами отримала тільки за рахунок того, що в минулому її будинок за адресою Сталеварів 11, після невдалої спроби організувати ОСББ, було обʼєднано із будинком на проспекті Соборному 151 і вже багато років цей комплекс юридично вважається єдиною спорудою. Тож після того, як виконавці реконструкції скорегували початковий проект, що передбачав відбудову лише однієї секції і розширили спектр робіт за рахунок заощаджених коштів, частина дому в якій мешкає жінка, ремонтується разом із ще 14-ма підʼїздами. Наталя Кременецька розповідає:

«Ми вважаємось одним будинком, тому що в нас і комунікації були об’єднані всі разом. І тепер так само їх і відновлюють. Ми як одне ціле. Не як окремий будинок. Комунікації та ремонти у під’їздах у нас були останній раз років 15 тому. Пофарбували стіни та і все. Більше нічого не робилося. Двері та сходи ми робили самі. Збирали гроші. Вікна міняли ми самі. Те, що тут було до вибуху і те, що зараз це дві великі різниці. Підхід з робіт у всьому домі  – це важливо. Адже це центр міста. І щоб людям нічого не нагадувало ті страшні події, щоб повернулися ті люди, які вижили, я вважаю, що має бути зроблено весь будинок. Думаю, у нас буде ще краще, ніж було до того, як стався 6 жовтня (ред.-2022 року) цей вибух. Ми цього заслужили після того, що було. І я думаю будь-яка людина була б задоволена, якби так зробили в її будинку. Тут постраждали більше ніж 400 людей – це і наш будинок, і сусідні будинки. Ми відчули це на собі: коли відчинялися шафи, коли відчинялися вікна, коли в нас балкон відійшов, коли люди кричали. Це жах! І як повертатись? Якби зробили одну секцію, було б дуже тяжко. А так, коли ти відчуваєш, що ти в системі, то це набагато легше пережити і повертатися сюди в ці ж квартири… Так буде легше, бо ми всі разом».

На початку реставрації 151-го будинку, проект, що презентували в травні 2023 року,  був розрахований тільки на відбудову зруйнованої частини секції на 22 квартири, облаштування частини нових фундаментів, відновлення опорних конструкцій, інженерних мереж,  даху та реставрації архітектурних елементів фасаду із збереженням первинного історичного вигляду. Щодо умов життя мешканців ще понад сотні опосередковано постраждалих квартир поруч із епіцентром вибуху, інженерних рішень передбачено не було.

Реставрація таких будинків після ракетних ударів має свою специфіку, з якою українські інженери стикнулися вперше. Більшість «поранених» будинків  гідно не обслуговувалися багато років.  Під час обстеження 15 підʼїздів споруди, підвальних приміщень та даху, відкрилися нові проблеми: непридатність вентиляційних систем, застарілість електромереж, проблеми з каналізацією у підвалах під будинком протяжністю майже 300 метрів, пошкодження вхідних дверей, вікон та ін. Будівля «не бачила» капітальних ремонтів з моменту здачі в експлуатацію, розповідає директор комунального підприємства «Управління капітального будівництва», Олександр Андреєв:

«Ми працюємо не тільки над відновленням  зруйнованої частини. Ми працюємо над усім будинком, який займає цілий квартал. Цей будинок побудовано в 50-х роках і на жаль після здачі в експлуатацію – ніяких робіт не проводилося, тому він вже знаходився в досить поганому стані. І якщо ми вже почали роботу над відбудовою, то маємо зробити весь будинок».

За умов фіксованого бюджету на реставрацію понівеченого будинку від держави, міста та комбінату «Запоріжсталь», підрядник оптимізував витрати, та на тридцять відсотків збільшив обʼєм робіт з відновлення всіх видів мереж кварталу будинку. Ще на сімдесят відсотків – робіт з електрозабезпечення.

Додаткові роботи стали можливими за рахунок заощадження на виборі раціональної вартості матеріалів, зміни підходів до будівництва та організації робочих процесів на обʼєкті. Уніфікація інженерних рішень дала можливість збільшити кількість людей, що відчують результати реставрації кварталу. В своїх квартирах знову зможуть повноцінно жити не 22 родини, а вже 160. А роботи з облаштування прибудинкової території,  монтажу дитячого майданчику та найпростішого укриття, розширюють цільову аудиторію потенційних користувачів внутрішнього двору до двох тисяч мешканців прилеглих будинків.